Вакансії Вйо Наші роботи

Схема громадського транспорту Києва

У без­межній лю­бові до Києва у студії бу­ла роз­робле­на схе­ма швидкісно­го гро­мадсь­ко­го тран­спор­ту.

Пов­на версія

Версія із ча­сови­ми проміжка­ми

іль­ки мет­ро (і тіль­ки для те­бе, Ігор)

Київсь­кий гро­мадсь­кий тран­спорт не та­кий страш­ний для гос­тей сто­лиці. Всь­ого три лінії мет­ро і реш­та дос­татньо прос­тих мар­шрутів, все цілком оче­вид­но: центр міста як­раз зам­кне­ний у три­кут­ни­ку станцій пе­ресад­ки. У май­бутнь­ому це мо­же зміни­тись, але на да­ний мо­мент навіть у да­леких пла­нах цен­траль­на час­ти­на міста не очікує змін, хо­ча і є не­вели­ка надія на віднов­лення трам­вая від Кон­трак­то­вої площі.

У зв'яз­ку з та­кими мірку­ван­ня­ми, я про­поную та­ку па­радиг­му схе­ми тран­спор­ту, при якій на схемі бу­де по­каза­но біль­ше інфор­мації, ніж ми звик­ли ба­чити. Це бу­де ко­рис­но не тіль­ки гос­тям сто­лиці, але й нудь­гу­ючим ки­янам. Біль­ше то­го — не всі ки­яни мо­жуть пох­ва­лити­ся тим, что відвіда­ли, нап­риклад, усі пар­ки міста.

Яс­на річ, що до­дат­ко­ва інфор­мація не по­вин­на пе­реван­та­жува­ти схе­му:

До речі, од­ним із по­зитив­них рішень у нап­рямку по­лег­шення схе­ми бу­ла відмо­ва від "ай­фон­них" іко­нок для поз­на­чен­ня всь­ого:

Тяж­кким мо­мен­том бу­ла станція «Гідро­парк». Во­на зна­ходить­ся на ос­трові, і на схемі не так ба­гато місця, щоб аку­рат­но й­ого вмісти­ти, не пе­рек­ривши при ць­ому Дніпро. Вза­галі, із ура­хуван­ням вель­ми струн­ко­го, тан­цю­ючо­го си­лу­ету Дніпра і не­дореч­ності спро­щен­ня й­ого до ши­рокої лінії (як це час­то відбу­ваєть­ся на різних схе­мах), зав­дання ус­клад­ни­лося у зв'яз­ку из по­шуком до­реч­ної фор­ми ос­тро­ва. Але про це далі.

Мет­ро — ду­же точ­ний вид тран­спор­ту, роз­клад по­тягів пох­ви­лин­ний, і й­ого прит­ри­му­ють­ся су­воро. Ма­шиніст, який запізнив­ся до станціі більш ніж на дві хви­лини — вже не ма­шиніст. Та­ка дис­ципліна доз­во­ляє за­лиши­ти на схемі підказ­ки про час, за який по­тяг пе­реміщаєть­ся від станції до станції. Так лю­дина, яка чи­тає схе­му, мо­же приб­лизно виз­на­чити час поїздки. До речі, я не помітив на ба­гать­ох інших роз­робках ча­су ро­боти мет­ро, що, на мій по­гяд, маст-хев.

Зви­чай­но, вар­то відзна­чити, що це не са­ма не­обхідна інфор­мація, але во­на цілком мо­же ви­яви­тися ко­рис­ною, нап­риклад, па­сажи­ру, що спізнюєть­ся, і яко­му те­лефо­ну­ють пря­мо у ва­гоні. До речі, є ще й ок­ре­ма те­ма із пе­рехо­дом між станціями «Май­дан Не­залеж­ності» та «Хре­щатик». Пе­реходів між станціями два, один дов­гий, інший — ко­рот­ший і зручніший. Щоб пе­реміщен­ня бу­ло мак­си­маль­но зруч­ним, чи­тачу за­лише­не на­гаду­ван­ня про те, ко­ли швид­кий пе­рехід зак­ри­тий.

Центр

У зв'яз­ку із тим, що роз­та­шуван­ня і ком­по­зиція на схемі Києва дик­ту­ють­ся не стіль­ки жорс­тким об­ме­жен­ням місця, скіль­ки фан­тазією ди­зай­не­ра, варіацій бу­ло ство­рено ду­же ба­гато, і час від ча­су в них прог­ля­дали ідеї, приз­на­чені для еко­номії прос­то­ру, що не зовсім доб­ре відоб­ра­жало­ся на ре­зуль­тат. Спо­чат­ку я зби­рав схе­му на сітці, на­мага­ючись вит­ри­мува­ти од­на­кові проміжки між станціями, але це приз­ве­ло до то­го, що перші варіан­ти схе­ми бу­ли відки­нуті:

*Старі схе­ми*

На новій схемі я розмістив у са­мому центрі рівнос­то­ронній три­кут­ник (мені це зда­лося оче­вид­ним), і це да­ло приємний ре­зуль­тат.

До речі, це дає мож­ливість для різно­манітно­го ро­ду й­ого ви­корис­тання, ад­же, як мені підка­зу­ють ко­леги, од­но­час­но схо­же на ке­лих та го­лову му­рахи =)

Пе­рехо­ди

Ос­новне, що відрізняє пе­рехо­ди між гілка­ми мет­ро і пе­рехо­ди між різни­ми ви­дами тран­спор­ту, — це відсудність інфрас­трук­ту­ри пе­рехо­ду (не мож­на не ви­ходя­чи із мет­ро пе­рей­ти на елек­трич­ку або трам­вай) і обов'яз­ко­ва оп­ла­та проїзду на іншо­му тран­спорті — я маю на­увазі ви­падок відсут­ності проїзно­го, нап­риклад, мет­ро-трам­вай. То­му я розділив пе­рехо­ди на два ти­пи і ос­настив поміткою, яка на­тякає, що до­ведеть­ся прой­ти­ся пішки.

Відмічу про пе­рехо­ди із пе­ретікан­ням коль­ору: мені ніко­ли не по­доба­лися пе­рехо­ди, зроб­лені на схемі Лон­до­на, нап­риклад:

Навіть із ура­хуван­ням за­галь­ної стро­катості схе­ми і за­ван­та­женості ліній, та­ке виділен­ня пе­реходів між станціями скоріше відволікає, аніж ак­центує ува­гу. Чор­ним на схемі по­винен бу­ти ли­ше ос­новний текст, то­му і дру­горядні пе­рехо­ди, які час­тко­во насліду­ють лон­донсь­кий пе­рехід, я зро­бив у колір ліній (станції) та іко­нок пішо­го-плат­но­го пе­рехо­ду (з'єдну­вальні лінії).

Трам­вайні гілки

Я ба­чив декіль­ка рішень, суть яких зво­дила­ся до двух варіантів:

  1. Гілки трам­вая ма­люва­ти по­руч, зберіга­ючи чи­табельність по коль­ору.
  2. Об'єдна­ти в од­ну, не пе­рена­ван­та­жу­ючи простір.

В прин­ципі, мені зав­жди був ближ­чий дру­гий підхід, хо­ча я не брав­ся й­ого зас­то­сува­ти, до­ки не ви­гадав, як й­ого тро­хи пок­ра­щити. Гілки доз­во­ля­ють роз­та­шува­ти їх од­на над од­ною так, щоб мож­на бу­ло, вчи­тав­шись, по­бачи­ти звідки й ку­ди яка гілка й­де. Особ­ло­иво доб­ре це вий­шло із лініями 4-5, які прос­то нап­ро­шува­лися на це. Рішен­ня із гілка­ми 1-2-3 я вва­жаю тро­хи нес­тандар­тним, але по-своєму тендітним. Та­кож во­но вирішає дві проб­ле­ми од­ра­зу.

Дніпро

Дніпро ви­явив­ся міцним горішком, ніяк не хотів аку­рат­но вбу­дову­вати­ся у схе­му (бу­ли підхо­ди і зі сто­рони "Дніпро-схе­ма", і зі сто­рони "схе­ма-Дніпро").

Але в ре­зуль­таті бу­ло знай­де­не гар­не рішен­ня як для са­мого Дніпра, так і для ос­тро­ва на нь­ому.

Так скла­лося, що станція «Пош­то­ва пло­ща» роз­та­шовуєть­ся по­ряд із бе­регом, у ме­жах двух-трь­ох хви­лин пішки. Нас­тупна за нею станція вже втричі далі від во­ди. «Та­раса Шев­ченка» вже до Дніпра особ­ли­вого відно­шен­ня не має, по­руч зі станцією різно­манітні до­ки та офіси, які зак­ри­ва­ють все нав­ко­ло та­ким чи­ном, що во­ди вже й не по­бачиш.

До чо­го це я? Тро­хи відій­ду в сто­рону та на­пишу про те, що та­ке схе­ма вза­галі.

Спро­щене зоб­ра­жен­ня в за­галь­них ри­сах сис­те­ми, бу­дови чо­го-не­будь або взаємо­роз­та­шуван­ня, зв'яз­ку час­тин чо­гось. Слов­ник ук­раїнсь­кої мо­ви в 11 то­мах. — Том 9, 1978.

Мені не од­но­разо­во до­вело­ся зіткну­тися із не­розумінням і обу­рен­ням від то­го, що схе­матич­не зоб­ра­жен­ня не над­то відповідає то­пог­рафічній ре­аль­ності. Час­тко­во (частіше всь­ого, у своїй біль­шості) — це не­об­грун­то­вана прискіпливість ко­рис­ту­вача, за яку й­ому мож­на тіль­ки по­дяку­вати. Схе­ма ви­конує певні функції, і відоб­ра­жен­ня із то­пог­рафічною точністю місце­вості не є однією з них. Во­на по­вин­на да­вати чітке ро­зуміння то­го, як лю­дині діста­тися від однієї станції гро­мадсь­ко­го тран­спор­ту до іншої, не біль­ше, од­нак пев­ний зв'язок із місцевістю до­помо­же із мен­шим дис­комфор­том зорієнту­вати­ся на місце­вості й оціни­ти своє місцез­на­ход­ження при відсут­ності інших до­поміжних за­собів. Інак­ше — простіше всь­ого зро­бити ліній­ну схе­му.

Простіше ка­жучи, гілки мет­ро і Дніпро ство­рюва­ли аб­со­лют­но невірне вра­жен­ня відда­леності Пош­то­вої площі від Дніпра і, нав­па­ки, над­то близь­ко­го роз­та­шуван­ня з ним станцєії ви­ще. Че­рез де­який час по­шуків, фор­ма врешті знай­шлась.

А­еро­пор­ти

З а­еро­пор­та­ми си­ту­ація дос­татньо прос­та, од­нак я вирішив виділи­ти їх IATA-ко­дами. Мож­ли­во, це про­фесій­на де­фор­мація, але для ме­не, як, ду­маю, і для інших лю­дей, ско­роче­на наз­ва а­еро­пор­ту (ти­пу KBP) різко ки­даєть­ся в очі. Та­кож ціка­ва си­ту­ація з мар­шрут­кою, яка й­де від Півден­но­го залізнич­но­го вок­за­лу до Бо­рис­по­ля: во­на ро­бить тіль­ки од­ну зу­пин­ку, на мет­ро Харківській, що мо­же ввес­ти в ома­ну мандрівни­ка, який роз­ра­ховує пе­ресісти на неї, нап­риклад, на цен­траль­но­му Ав­то­вок­залі. То­му я спеціаль­но виділив пе­рехід із цієї станції мет­ро і на­магав­ся відок­ре­мити мар­шрут від інших об'єктів.

Де­талі

Щоб спрос­ти­ти зна­ход­ження се­бе віднос­но об'єктів на схемі, я про­дуб­лю­вав відмітку об'єкта віднос­но станції, щоб шля­хом нес­клад­но­го прос­то­рово­го роз­ра­хун­ку мож­на бу­ло виз­на­чити вірний нап­ря­мок ру­ху. Так са­мо злег­ка, щоб не відволіка­ти чи­тача, я поз­на­чив на схемі мос­ти над Дніпром.

Наз­ви

На те­му дуб­лю­ван­ня назв бу­ло на­писа­но ба­гато ста­тей, і я за­лиша­юся при­хиль­ни­ком прин­ци­пу, що у пер­шу чер­гу по­винні пра­виль­но й аку­рат­но роз­та­шову­вати­ся наз­ви на рідній для схемі мові, і вже після них — дуб­лю­ючі, англій­ські. У де­яких місцях до­водить­ся й­ти на ком­проміс, але ос­новний прин­цип доз­во­ляє не за­губи­ти логіку — ма­па в пер­шу чер­гу для тих, хто чи­тає ук­раїнсь­кою.

Далі, у про­цесі роз­ста­нов­ки і різно­манітних ек­спе­риментів, мною бу­ло знай­де­не ціка­ве рішен­ня, яке доз­во­лило зро­бити схе­му більш ком­пак­тною, гнуч­кою, зруч­ною для чи­тан­ня. У купі назв різних станцій інко­ли важ­ко од­ра­зу виз­на­чити, яка має відно­шен­ня до мет­ро, а яка, нап­риклад, до трам­ваю. Пра­виль­не позіціюван­ня та до­поміжні вказівки по­винні виріша­ти цю проб­ле­му, але як­що піти тро­хи далі та відок­ре­мити яки­мось чи­ном станції од­но­го ти­пу від інших? Перші дум­ки про колір та ікон­ки од­ра­зу відки­да­ють­ся, так як во­ни миттєво пе­рена­ван­та­жать схе­му чи пе­рет­во­рять її у коль­оро­ве хтоз­на-що. А як­що пе­ревер­ну­ти наз­ви станцій?

Як­що поділи­ти станції на логічні бло­ки, то мож­на по­бачи­ти, що по­послідов­но лю­дина бу­де зчи­тува­ти інфор­мацію пев­ни­ми «мар­шру­тами», і на ілюс­трації ви­ще мож­на по­бачи­ти, наскіль­ки приємніше чи­тати мар­шрут трам­ваю — він «вис­три­бує» із за­галь­ної те­ми, але не про­тирічить їй. Станція Ста­ровок­заль­на при ць­ому скоріше зна­ходить­ся у логічно­му блоці пе­реса­док, то­му за­лишаєть­ся на­писа­ною пря­мо. Цей підхід до­поміг мені збе­рег­ти ве­лику кількість місця, нап­риклад, де ба­жан­ня збіль­ши­ти текст і збе­рег­ти простір бук­валь­но про­тис­тавля­лися:

Ва­ри­ації

Я при­хиль­ник то­го, ща такі схе­ми по­винні зігріва­тися лю­бов'ю лю­дей, але лю­ди різні у своїх сма­ках. Нап­риклад, я сам не люб­лю світлу схе­му. Дав­но зна­ючи, де зна­ходять­ся станції і пе­рехо­ди, я скоріше бу­ду щас­ли­вий спос­теріга­ти де­що быльш пох­му­ре із флу­орісценцією:

До речі, схо­жа схе­ма бу­ла зібра­на для пер­шої веб-версії, і ба­гато лю­дей пи­тали про п'яти­кут­ник. Так скла­лося, що кра­ще всь­ого схма­тич­ний центр Києва вкла­даєть­ся не у ко­ло, а в п'яти­кут­ник, од­нак від нь­ого в ре­зуль­таті прий­шло­ся відмо­вити­ся, так як, на­жаль, він про­дуціював над­то ба­гато неп­ра­виль­них асоціацій.

Про­дов­жу­ючи роз­повідь, по­кажу ще кіль­ка варіантів, які зби­рали­ся під час відпо­чин­ку:

Тут шу­кав аль­тер­на­тив­но­го, менш нап­ряжно­го коль­ору.

Тут зро­бив «нічну» схе­му:

А тут прос­то роз­ва­жав­ся, і ме­ня спо­добав­ся ре­зуль­тат =)

Як ство­рюва­лася схе­ма

Перші на­риси (жах­ливі) бу­ли зроб­лені ще у 2011 році, від нудь­ги. За­дача час­то відкла­дала­ся у дов­гий ящик і не над­то прог­ре­сува­ла, так як бу­ло мо­ре іншої ро­боти, а пот­ре­би не відчу­вало­ся.

По­дивіть­ся на цей жах­ли­вий центр із тіня­ми:

У який­сь мо­мент бу­ла спро­ба вип­ря­мити схе­му та прив'яза­ти її до сітки:

Як я роз­повідав ви­ще, найбільш логічним і ви­тон­че­ним рішен­ням бу­ло по­чати все за­ново з цен­тру, і опи­сати й­ого нав­ко­ло рівнос­то­роннь­ого три­кут­ни­ка. І тут все зак­ру­тило­ся.

Навіть та­ку не­вели­ку (порівня­но з Лон­до­ном, нап­риклад) схе­му все од­но склад­но ут­ри­мати в го­лові, від то­го про­цес пе­резбірки виг­ля­дав так:

До речі, для лю­бителів ек­зо­тики. В кінці-кінців, я зав­жди за­лишав­ся веб-роз­робни­ком, і ду­мав про інте­рак­тивність схе­ми. По­кажу тро­хи за­кулісся =)

Гра­мот­на і аку­рат­на ор­ганізація шарів доз­во­лила не тіль­ки прис­ко­рити ро­боту і не прий­ма­ти «кос­тиль­них» рішень в мо­мен­ти, ко­ли до­води­лося в де­сятий раз пе­рес­тавля­ти і пе­рероб­ля­ти «пень­ки» станцій, а й пе­реро­бити схе­му в фор­мат .svg так, що ко­жен шар виділяв­ся ок­ре­мою гру­пою в .svg.

Це, фак­тично, оз­на­чає ве­личез­ний успіх у моєму праг­ненні зро­бити інте­рак­тивну кар­ту із гру­пами об'єктів, що при­хову­ють­ся, міня­ють колір, на­сиченість і т.п. без ба­гато­ден­но­го ту­пого пе­реби­ран­ня та ор­ганізації sgv-ко­ду.

Про svg версії

В да­ний мо­мент зби­раєть­ся svg-версія кар­ти, для ве­бу. По­ки не бу­ду го­вори­ти, що че­кає ша­нов­но­го чи­тача на ній, але бу­де кру­то — це я мо­жу по­обіця­ти.

Чим, до речі, так ціка­вий svg. Це век­торний фор­мат, що доз­во­ляє три­мати в нь­ому і зви­чайні тек­стові об'єкти. З ць­ого є кіль­ка чу­дових наслідків. По-пер­ше, аб­со­лют­но не важ­ли­во, в яко­му розрішенні й­ого бу­дуть ди­вити­ся — мож­на по­диви­тися і де­таль­но на ве­личез­но­му моніторі, і пробігти­ся з зу­мом на мобіль­ни­ку. Плюс, тек­стові об'єкти в svg мож­на виділя­ти ми­шею і копіюва­ти. Плюс, кар­тинка в підсум­ку ва­жить не на­бага­то біль­ше рас­тро­вого зоб­ра­жен­ня, але мо­же як зав­годно зміню­вати­ся як повністю, так і по час­ти­нах, си­лами прос­тень­ко­го js і css. Я ду­маю, що ті, хто заціка­вили­ся, лег­ко знай­дуть в інтер­неті ба­гато ціка­вого на цю те­му, то­му за­лишу це для ок­ре­мої статті.

По­дальші пла­ни

З пер­спек­тивних ідей я роз­гля­даю до­дан­ня транс­крипцій­но­го про­читан­ня станцій мет­ро, ​​для гос­тей з-за кор­до­ну. Плюс, кар­та по­ки що жи­ве тіль­ки в елек­трон­но­му фор­маті, і приз­на­чена для дру­ку у виг­ляді пла­ката — їй потрібні роз­га­лужен­ня версій для різних зас­то­сувань, від гіпо­тетич­но­го розміщен­ня у ва­гонах до ки­шень­ко­вої мікро-схе­ми. Та­кож я ма­рю те­матич­ни­ми варіан­та­ми схе­ми, і тут чи­мало варіантів. Пар­ки, універ­си­тети, хра­ми, фас­тфу­ди, уря­дові будівлі, що зав­годно.

По­дяки

Ко­легам, яких я раз за ра­зом ви­тягав на по­диви­тися-по­гово­рити. Твор­цям схем мет­ро по всь­ому світу і Аген­там Змін осо­бис­то, за хо­роший прик­лад. Іго­рюне за «Збе­рися!» І по­ради. Кри­тика і кон­ку­ренція — одні з най­сильніших дви­гунів на шля­ху до гар­но­го ре­зуль­та­ту. Дя­кую вам всім.

Олесь Кри­жанівсь­кий, 2015 рік.